Ще багато тисяч років тому, за часів існування величезної імперії Бхарат територія Китаю була заселена вкрай неоднорідна. Різні племена селилися по всій землі Північного і Східного Китаю, але найбільш густонаселеними районами були долини річок Хуанхе і Янзци в Східному Китаї. Тоді територія Східного Китаю мала м’який клімат і різноманітну рослинність, що створювали непогані умови проживання. Води великих річок збагачували річковим мулом родючі грунти прибережних долин, і м’які грунти в долинах річок Хуанхе та її приток були вельми сприятливими для заняття землеробством. Завдяки цьому басейн річки Хуанхе став одним із центрів ранніх світових цивілізацій, протягом тривалого періоду часу розвивалося в умовах відносної ізоляції. Саме тут близько 11000 років тому сформувалася етнічна спільність стародавніх китайців і утворилася найдавніша землеробська культура і перші осередки самостійної китайської цивілізації. Культурні та торговельні зв’язки в ті часи підтримувалися китайцями тільки через райони Північного Китаю з племенами Сибіру і Далекого Сходу.
далее…