Антична (греко-римська) цивілізація на відміну від усіх інших належить одразу двом епохам: Старожитності і Нового часу, оскільки вона являє собою не тільки основу, але і складову частину сучасної західної цивілізації.
У її формуванні, як відомо, виняткову роль зіграла грецька культура. І хоча римляни в епоху свого розквіту могли на рівних змагатися з греками, все ж таки це було змагання шанобливого учня і вчителя.
Разом з тим унікальний внесок греків у становлення сучасного світу був би неможливий без римлян, що реалізували себе найбільш повно і яскраво в політиці, праві та державному будівництві. І якщо дивовижну культуру Еллади антикознавці справедливо іменують грецьким дивом, то велику Римську імперію було б не менш справедливо називати римським дивом.
Зрозуміло, і до і після римлян в історії людства відомо чимало світових імперій, тобто могутніх держав, які об’єднували під своєю владою безліч країн і народів. Ці імперії були грандіозними і разом з тим неміцними і за історичними мірками недовговічними утвореннями. Рано чи пізно підлеглі народи збиралися з силами і починали боротися за свою незалежність, центральна влада слабшала й імперії розпадалися. Ті з них, хто зумів протриматися три століття, можуть вважатися довгожителями.
Римська імперія склалася приблизно до середини II ст. до н.е., а розпалася, як прийнято вважати, близько середини V ст. н.е., тобто шість століть потому. Проте насправді в V ст. розпалася тільки Західна Римська імперія, Східна ж протрималася ще тисячу років, поки не загинула під ударами турків – османів у середині XV ст. Ця імперія відома під ім’ям Візантійської, але самі візантійці називали її Римської, а себе римлянами.
Стародавній Рим – одна з провідних цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву по головному місту (Roma, у свою чергу названого на честь легендарного засновника – Ромула). Центр Риму склався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатін і Квірінале. Певний вплив на становлення давньоримської цивілізації надала культура етрусків і давніх греків. Піка свого могутності Стародавній Рим досяг у II столітті н. е.., коли під його контролем виявилося простір від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні і від Азербайджанa на сході до Португалії на заході.
Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми і рішення (наприклад, хрестово-купольний систему) і безліч інших нововведень (наприклад, колісні водяні млини). Християнство як релігія народилося на території Римської імперії. Офіційною мовою давньоримського держави була латина, релігія протягом більшої частини періоду існування була політеістічна, неофіційним гербом імперії був золотий орел (aquila), після прийняття християнства з’явилися ЛАБАРУМ з хрізмой.
У чому ж секрет настільки дивної міцності і довговічності Римської імперії? І чому після загибелі своєї вона залишила по собі настільки довгу вдячну пам’ять навіть у колись підкорених нею народів? Чим пояснюється римське диво?
Головна причина полягає, мабуть, в тому, що римляни уміли завойовувати не тільки самих людей, а й їхні душі. Завойовані народи поступово долучалися до міського життя і пов’язаної з нею античної культурі, діставали права римського громадянства і з підданих Риму самі перетворювалися на римлян. З часом вони починали ставитися до Риму не як до чужої й ворожої сили, а як до своєї нової батьківщини, а до античної (греко-римської) культурі як до своєї власної.
Залучення завойованих Римом народів Європи до міського життя і античної, тобто греко-римській культурі, кілька століть життя цих народів в умовах античної цивілізації в кінцевому рахунку і привели до того, що дивна культура маленького грецького народу стала основою сучасної західної цивілізації.
Без грецької культури і Римської імперії сучасний світ виглядав би інакше, ніж зараз, і ми самі, можливо, були б зовсім іншими. Вивчаючи історію стародавнього Риму, ми можемо краще дізнатися і зрозуміти себе самих.
1. Розвиток римської цивілізації.
далее…